Як детінізувати роздрібну торгівлю та мінімізувати контрабанду в Україні?

Про зміни на нелегальних ринках підакцизної продукції йшлося на конференції «Як детінізувати роздрібну торгівлю та мінімізувати контрабанду в Україні?» за участі Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, провідних бізнес асоціацій та фахівців  економічних аналітичних центрів. Конференція відбулася в п’ятницю, 26 квітня, в Києві. Організаторами заходу виступили Економічна експертна платформа та Healthy Initiatives у партнерстві з Українською Радою Бізнесу.

На початку конференції Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи, представив інфографіку “білих продажів” підакцизної продукції за останні пів року. Статистика показує, що у березні 2024 року відбувся приріст виторгу на ринках тютюну, алкоголю та пального. Завдяки активній роботі Податкового Комітету – намітилися позитивні зрушення у березні. В той же час за розрахунками експертів – втрати держбюджету від тіньової торгівлі підакцизною продукцією все ще складають 38-40 млрд гривень на рік. Залишається аномальною ситуація на чотирьох тютюнових виробництвах та у п’яти великих мережах АЗС. 

Так, для прикладу – ТОВ “Маршалл файнест тобакко Юкрейн” – з однієї тони придбаної сировини – сплачує 67 тис гривень податків, ТОВ “Українське тютюнове виробництво” – з однієї тони – сплачує 57 тис гривень податків, ТОВ “Винниківська тютюнова фабрика” – з однієї тони – 2,85 млн гривень податків. 

В той час як доброчесні виробники сплачують в середньому 4-5 млн гривень податків на 1 тонну придбаної сировини.

Сергій Куюн, директор Консалтингової Групи А95, зазначив, що глобальних проблем несплати акцизу на ринку пального немає.  “У нас пальне – це переважно імпортний товар, таким чином він іде через митницю. Митниця дуже гарно відпрацьовує. Тобто, коли вам кажуть, що є контрабанда пального, просто не вірте. Це не правда. Проблеми переважно стосуються торгівлі, тобто це торгівля легальним пальним, але, так би мовити “крива торгівля”.

Трійка лідерів по сплаті податків  залишилась без змін: 2 та 3 місце у компаній із закордонним капіталом – Shell та AMIC, перше місце  ОККО: серед ТОП-10 мереж АЗС її продажі займають 34%, а сплата податків – 50%. 

Основною проблемою ринку пального в Україні є видача заробітних плат “в конверті” та мінімізація податку на прибуток частиною мереж. Розв’язанням такої ситуації може стати регулярна звітність податкової щодо сплати податків компаніями, як того вимагає Податковий кодекс.

Фахівець Економічної експертної платформи Мирослав Лаба зазначив, що по основним мережам аналіз сплату роздрібних податків на 1 літр реалізованого пального демонструє великі розбіжності. В одних мережах сплата податків більш прозора – там виплачуються більш прозорі заробітні плати, сплачується ПДВ й інші податки, і податки на 1 літр сплачуються в межах 2-3 гривні на літр. А в інших мережах цієї тенденції немає, і податки на літр в межах 0.5-1 гривня. 

Згідно розрахунків фахівців Економічної експертної платформи – найменше податкове навантаження в 2023 році фіксувалося у мереж палива MOTTO, VostokGaz, Автротранс, MANGO, Prime, KLO та VST. Втрати держбюджету від мінімізації податків на ринку пального в межах 11-12 млрд гривень на рік.

«Хто хоче випробувати систему, зігравши з нею в лотерею, я б не радив – бо будуть серйозні відповідні наслідки. Ну а ті дрібні мережі, які залишилися і які наполягають на своєму праві на тінь – це їх вибір, на жаль, і наслідки будуть для них катастрофічні», – попередив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Президент Нафтогазової асоціації України Ярослав Старовойтенко наголосив, що проблематику на паливному ринку Україні можна поділити на 3 блоки: нелегальне виробництво, нелегальна роздрібна реалізація та “схеми” з чеками на АЗС. «Частину нелегальних заправок демонтовано або самостійно, або в результаті анулювання ліцензії податковою, або Нацпол відпрацював, але постійно з’являються нові. Поріг входу на цей ринок низький і це приваблює нелегальні заправки. Саме тому ми вважаємо необхідним продовжувати дану роботу. Законопроєкт, який вводить контроль за обігом нафти та газового конденсату, ми вважаємо вагомим важелем для боротьбі з нелегальним виробництвом», – заявив він. “А в цілому, 2024-2025 роки будуть непростими для паливного ринку України: прийнято закон про створення мінімальних запасів, очікується прийняття закону щодо обов’язкового додавання біоетанолу до бензинів, анонсований Мінфіном законопроєкт щодо підвищення акцизів, яким передбачено ще більша диспропорція по акцизам на газ та бензин. Ці законодавчі зміни можуть привабити нелегальних гравців на паливний ринок України”, – зазначив Ярослав Старовойтенко

Наталія Фесюн, генеральна директорка асоціації “Укртютюн”, повідомила про проблему підробки акцизів на тютюнових виробах. “Практика демонструє, що інколи правоохоронні органи не можуть самостійно ідентифікувати продукцію з підробленою акцизною маркою. Сьогодні вже є 9 регіональних центрів КНДІСЕ представництв, які могли б допомогти правоохоронним органам цю продукцію ідентифікувати. А також є ДПС, яка також може допомогти і наші колеги в режимі онлайн готові долучитися і допомогти визначити підробку, що стосується їх власних торговельних марок і власних брендів.” 

Учасники ринку та експерти запропонували цілодобове відеоспостереження на виробництвах табачної продукції. «Цілодобове спостереження це гарний варіант. Він діє дуже ефективно в країнах Європейського союзу в умовах, коли працівники податкового органу не можуть здійснювати контроль в певний час. Для цього є цілодобове спостереження, коли все може переглядатися і фіксуватися факти порушення податкового законодавства», – зазначила експертка Growford Institute Тетяна Кощук.

Депутати можуть включити відеофіксацію до законопроєкту № 10346. «Я не проти камер цілодобових, але я не переконаний в тому, що технічно це можна зробити таким чином, щоб не було врізки. На камері цієї врізки не буде видно, але все буде працювати», – попередив Данило Гетманцев.

Андрій Сухов, співзасновник Асоціації провайдерів програмних РРО, розповів про махінації з фіскальними чеками. Підприємства можуть підробляти, або взагалі не видавати чеки клієнтам. Боротися з цим допоможуть громадський контроль і моніторинг держави, спрощення механізмів користування касами та ризик-орієнтована модель для податківців.

Данило Гетманцев, Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики зазначив, що зараз у Парламенті пройшли перше читання низка законопроєктів, які спрямовані для зменшення ринку тіні у всіх підакцизних галузях. “Ми будемо робити норми регулювання жорсткішими, тому що це в інтересах “білих” товаровиробників та держави” – наголосив Данило

Участь в обговоренні взяли представники Асоціації платників податків України, Торгово промислової палати, Нафтогазової асоціації України, Асоціації Укртютюн, Асоціації Укрвино, Європейської бізнес-асоціації та інші провідні бізнес асоціації. 

За підсумками дискусії учасники дійшли спільної думки по всіх обговорених питаннях та домовилися про спільну реалізацію запланованих проєктів.