Яка відповідальність передбачена, якщо під час камеральної перевірки виявлено заниження податкового зобов’язання орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності внаслідок допущення арифметичної або методологічної помилки юридичною особою?

Згідно зі ст.26 Закону України від 03.07.92 №2535–ХІІ «Про плату за землю» із змінами та доповненнями за порушення Закону України «Про плату за землю» платники несуть відповідальність, передбачену Земельним Кодексом України та законами України.
Відповідно до пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” із змінами та доповненнями (далі – Закон) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
При цьому згідно з пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у пп. "в" пп.. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі 5 % суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Крім того, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст.1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 №8073-X).
Відповідно до пп.22.5 ст.22 Закону України від 22.05.2003 №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 цього Закону для відповідного року.