Відмова від повістки та неявка до ТЦК. Рада підняла штрафи для ухилянтів: головне
Верховна рада України ухвалила у другому читанні законопроект №10379 про посилення відповідальності за військові правопорушення. Який, зокрема, в кілька разів підвищує штрафи для ухилянтів. РБК-Україна докладніше розповідає про нові штрафи.
За що саме і скільки доведеться заплатити
Схвалений законопроект викладає статті 210 та 201-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у новій редакції.
Відповідно до чинних положень ст. 210, порушення правил військового обліку карається штрафом від 510 до 850 гривень. Такий штраф загрожує, наприклад, якщо людина не стоїть на обліку або вчасно не оновлює дані.
Якщо порушення допускається повторно протягом року або у особливий період штраф збільшується - від 850 до 1 700 гривень.
Відповідно до чинних положень ст. 210-1, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - від 1 700 до 3 400 гривень для громадян та від 3 400 до 5 100 для посадових осіб. Такий штраф загрожує за відмову від повістки чи неявку за нею до ТЦК.
Повторне порушення або у особливий період, піднімає планку до 3 400 - 5 100 та 5 100 - 8 500 гривень відповідно.
З набранням чинності новим законом штрафи підвищаться в кілька разів.
Зокрема, фактично запроваджуються три режими - порушення, повторне порушення та порушення під час воєнного стану. Відповідно, штрафи за ст. 210, що стосуються військового обліку, становитимуть:
- у мирний час - від 3 400 до 5 100 гривень
- у воєнний час (або повторне порушення) - від 17 000 до 25 500 гривень
Відповідно до ст. 210-1, за порушення законодавства про оборону та мобілізацію у мирний час:
- для громадян - від 5 100 до 8 500 гривень
- для посадових та юридичних осіб - від 17 000 до 34 000 гривень
За ухилення від мобілізації у воєнний час:
- для громадян -від 17 000 до 25 500 гривень
- для посадових та юридичних осіб - від 34 000 до 59 000 гривень
Зазначимо, нові штрафи набудуть чинності наступного дня після оприлюднення закону, який ще належить підписати президенту України.
Після цього за неявку до ТЦК за повісткою, ухилення від постановки на облік та за несвоєчасне оновлення даних спочатку призначатимуть мінімальний штраф у 17 000 гривень. А підприємства, які ігнорують необхідність ведення військового обліку працівників, каратимуть на суму від 34 000 гривень.
Важливе уточнення. Положення ст. 210 та 210-1 не застосовуються, якщо ТЦК має можливість отримати персональні дані з електронних державних реєстрів.
ТЦК без суду. Ухилянтів штрафуватимуть заочно?
Стають можливими так звані заочні штрафи за порушення правил військового обліку та ухилення від мобілізації. Бо тепер необов'язково складати протокол, на підставі якого виноситься ухвала про штраф.
Наразі ТЦК оформлює протокол про притягнення до адміністративної відповідальності, який спрямовується до суду. І вже суд вирішує питання щодо накладення штрафу. Причому під час складання протоколу обов'язкова присутність військовозобов'язаного. Він має ознайомитись зі своїми правами, підписати документ чи відмовитися від підпису.
Наразі ж стаття 258 КУпАП доповнюється нормою про те, що протокол за ст. 210 і 210-1 не складається, якщо порушення скоєно в особливий період і якщо особа не з'явилася в ТЦК без поважних причин або не повідомила причину неприбуття за повісткою.
При цьому є застереження, що військовозобов'язаний має бути належним чином повідомлений про дату, час та місце виклику. А ще підтвердження про належний виклик має бути у ТЦК.
Таким чином, якщо особа не оновила свої дані, не повідомила про зміну особистих даних (сімейний стан, стан здоров'я тощо), не з'явилася за повісткою, то військкомат виносить ухвалу про штраф без протоколу. Водночас у ТЦК мають бути підтверджуючі документи, які саме - у законопроекті не вказано.
Що ще змінить новий закон
Новий закон продовжує термін адміністративного затримання. Відповідно до ст. 263 за порушення правил військового обліку та ухилення від мобілізації в період воєнного стану поліція може затримати на строк до трьох годин для складання протоколу.
А у випадках, необхідних для встановлення особи та/або з'ясування обставин порушення - до трьох діб.
Зазначимо, кримінальна відповідальність за ухилення від мобілізації настає, коли військовозобов'язаний не має права на відстрочку, пройшов військово-лікарську комісію, був визнаний придатним до служби та отримав "бойову повістку", але не з'явився без поважної причини.
Відповідно до ст. 336 Кримінального кодексу України, ухилення від призову на службу під час мобілізації карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.
Урядова редакція пропонувала прирівняти відмову від проходження військово-лікарської комісії до ухилення від мобілізації, тобто також карати тюремним терміном. Проте профільний комітет Ради до другого читання відхилив норму.
Автор: Данило Крамаренко.
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
- !!!
"Стаття 27. Подання і розгляд законопроектів, що впливають на показники бюджету, та введення в дію таких законів
1. До законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту подаються пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
{Частина перша статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3614-VI від 07.07.2011}
2. Кожен законопроект, внесений до Верховної Ради України, протягом п'яти днів направляється до Кабінету Міністрів України для здійснення експертизи щодо його впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.
Кабінет Міністрів України у двотижневий строк з дня отримання законопроекту подає до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету експертний висновок, підготовлений Міністерством фінансів України, за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади. Експертний висновок до законопроекту має містити інформацію щодо повноти та достовірності даних, викладених у фінансово-економічному обґрунтуванні, впливу законопроекту на показники бюджету (з обов'язковим визначенням вартісної величини такого впливу), можливостей фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді, відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, та пропозиції щодо його розгляду.
3. Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються:
не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду;
Відповісти
- Re
"Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
На території України не допускається розташування іноземних військових баз."
Відповісти- &
"3. Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються:
не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду;
після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
{Частина третя статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5213-VI від 06.09.2012; в редакції Закону № 176-VIII від 10.02.2015}
4. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України та проектів законів про внесення змін до закону про Державний бюджет України відбувається за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради України."
Відповісти- Примітка
"Положення статей 210, 210прим1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи."
Відповісти
Блоги 
