Оплата больничных в период простоя

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 05.06.2008 р. N 138/18/99-09
   
   Щодо сплати лікарняних у період простою

   
   У Департаменті соціального партнерства і загальнообов'язкового державного соціального страхування Мінпраці розглянуто <...> лист щодо оплати листків непрацездатності у період простою.
   
   Незалежно від того, чи тимчасова непрацездатність працівника настала до початку простою, чи у період простою та продовжується після його закінчення, оплата днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється на загальних підставах і надається у порядку та розмірах, встановлених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон N 2240). Розрахунок середньої заробітної плати провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. N 1266, за робочі дні згідно з графіком роботи підприємства (працівника).
   
   Відповідно до пунктів 7 - 9 Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
   
   Усі виплати, з яких сплачено страхові внески, під час обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця включаються в межах максимальної величини в тому місяці, в якому їх було нараховано, у тому числі оплата простоїв не з вини працівника, яка відповідно до п. п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати (далі - Інструкція), що розроблена згідно із Законом "Про оплату праці", входить до складу фонду додаткової заробітної плати.
   
   Згідно з пунктами 3 та 4 Порядку розрахунковим періодом для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день) є останні шість календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, протягом якого особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувались страхові внески. Якщо у розрахунковому періоді є час простою не з вини працівника, при обчисленні середньоденної заробітної плати дні простою враховуються.
   
   Пунктом 10 Порядку передбачено визначення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку, тільки у випадках, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком) або якщо страховий випадок настав у перший день роботи. Простій не з вини працівника не відноситься до зазначених поважних причин.
   
   Якщо тимчасова непрацездатність працівника настала в період роботи і продовжується в період простою підприємства (цеху, відділу), то допомога по тимчасовій непрацездатності за період простою надається в тому розмірі, в якому надається за цей час заробітна плата працівникам, але не вище того розміру допомоги, яку даний працівник отримував би на загальних підставах.
   
   Якщо тимчасова непрацездатність працівника настала в період простою, то допомога по тимчасовій непрацездатності надається в тому розмірі, в якому надається за цей час заробітна плата працівникам.
   
   Якщо підприємство перебуває у простої з оплатою 2/3 тарифної ставки (посадового окладу) більше 6 місяців, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з 2/3 тарифної ставки (посадового окладу).
   
   Це ж саме стосується і допомоги по вагітності та пологах, яка відповідно до статей 38 і 39 Закону N 2240 надається застрахованій особі у розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу і виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
   
   Такий порядок розрахунку застосовується для страхових випадків, які настали після 22 травня 2008 року - дати набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, оскільки цим рішенням зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 р. N 107 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статті 53 Закону N 2240, в частині врахування при обчисленні середньої заробітної плати для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах всіх видів заробітної плати за відпрацьований час визнані неконституційними.
   
   Тому оплата простоїв не з вини працівника повинна включатися до розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, не включаються до цього розрахунку:
   
   оплата відпусток, суми грошових компенсацій за невикористану відпустку та перерахунок відпускних, які відповідно до п. 2.2.12 Інструкції відносяться до оплати за невідпрацьований час.
   
   Директор Департаменту соціального
   партнерства і загальнообов'язкового
   державного соціального страхування
   
   В. Ступак